- ізвод
- -у, ч., літ.Один із списків (варіантів) старослов'янської пам'ятки, що відрізняється від інших списків цієї ж пам'ятки мовними особливостями.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зводій — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
ЗВОД — Четвёртого зводу. Урал. Ирон. О человеке маленького роста. СРНГ 11, 220 … Большой словарь русских поговорок
ізвод — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
зводіння — я, с. Дія за знач. зводити … Український тлумачний словник
констытуцыя — звод, збор законаў, пастаноў … Старабеларускі лексікон
право посполитое — звод законаў або пастаноў, якія паўсямесна датычацца ўсіх жыхароў … Старабеларускі лексікон
зводити — I зв одити і рідко ізво/дити, джу, диш, недок., звести/, зведу/, зведе/ш і рідко ізвести/, веду/, веде/ш; мин. ч. звів, звела/, звело/, рідко ізві/в, ізвела/, ізвело/; док., перех. 1) Ведучи, допомагати кому небудь або змушувати когось сходити… … Український тлумачний словник